Опалення та водопостачання Плитка є одним з універсальних варіантів підлогового покриття, але часто зупинити на ній свій вибір заважає істотний недолік. Якщо влітку від плитки виходить приємна прохолода, то взимку ходити по ній босоніж як мінімум некомфортно. Особливо після прийняття душу або ванни. Найпростіше рішення проблеми – змонтувати електричну теплу підлогу під плитку. Яка краще для цього підійде, треба дивитися виходячи з індивідуальних умов.
Зміст:
Про електричну теплу підлогу
У порівнянні з водяною, у електричної теплої підлоги у них є ряд переваг, які роблять ці рішення кращими в переважній більшості випадків:
- Немає прив’язки до основного опалення. Якщо треба восени або навесні прогріти плитку у ванній, то не треба топити котел.
- Додаткова стяжка або не потрібна зовсім, або досить звичайного вирівнюючого шару, товщиною максимум 30 мм.
- Мінімальний набір необхідних комплектуючих, що не вимагає додаткового місця (максимум це зайвий вимикач – приблизно так виглядає терморегулятор).
- Розрахунок і монтаж виконується набагато простіше і займає на порядок меншу кількість часу.
- Ширші можливості налаштувань і регулювання.
- Нема ризику, що вода виллється на сусідів або піде у фундамент.
Якщо ці переваги є вирішальними для вас, то є 3 види електричної теплої підлоги плитку.
Нагрівальний кабель
Це одне з найбільш надійних рішень при влаштуванні теплої підлоги. Принцип монтажу досить простий – на підготовлену поверхню змійкою укладається кабель і фіксується спеціальними зажимами або монтажною стрічкою. Під підготовкою мається на увазі укладання теплоізоляції з відбивачем (фольга з пробкою або поліпропіленом), щоб тепло не йшло в підлогу, а віддавалася на поверхню. Потім на розрахункове місце встановлюються датчики і можна приступати до укладання фінішного покриття.
Єдиний мінус такого рішення – необхідність в стяжці хоча б мінімальної товщини в 30 мм для захисту кабелю від механічних пошкоджень. Деякі спеціалісти стверджують, що можна укладати кабель прямо в шар плиткового клею, але це не рекомендується робити з двох причин:
- Будь-клей значно дорожче матеріалу, яким робиться стяжка – це як мінімум неощадливе рішення.
- Якщо з часом знадобиться замінити плитку або її частину, то при її демонтажі є ймовірність пошкодити нагрівальний провід.
Нагрівальний кабель дуже зручно укладати – він легко обходить всі перешкоди, наприклад, унітаз в туалеті або ванній, але цілком можливо, що знадобиться допомога фахівця в розрахунку оптимальної довжини проводу, хоча з цим завжди допоможуть в магазині. Однак укладати його необхідно в шар цементно-піщаної стяжки товщиною 30 мм, а вже потім на стяжку, укладати плитку за допомогою клею.
Нагрівальний мат
По суті, це той же нагрівальний кабель, але вже підготовлений для укладання. Він ще на заводі закріплений на монтажну сітку, яка смотана в рулон. Завдяки цьому, немає необхідності в додаткових розрахунках, так як потужність окремо взятих термоматов вже відома – залишається їх тільки укласти і підключити.
Так як кабель на термомат вже закріплений на захисній сітці, то немає необхідності в додатковій стяжці – плитковий клей можна наносити прямо на мати і укладати на нього плитку.
Якщо є бажання перестрахуватися на випадок заміни плитки, то можна залити термомати самовирівнюваною сумішшю товщиною 3-4 мм, але виробники не наполягають на проведенні цієї процедури.
Нагрівальний мат є хорошим рішенням для облаштування електричної теплої підлоги під плитку, тому що немає необхідності в облаштуванні додаткової стяжки.
Плівка
Друга назва цього нагрівального елементу – інфрачервона тепла підлога, хоча і у кабелів більшість теплової енергії виділяється саме в цьому діапазоні.
Спочатку такі плівки були розроблені для укладання під ламінат, лінолеум, подібні до них сухі покриття або просто під килим. Їх можна монтувати і «мокрим» способом під плитку, але в цьому випадку потрібно досить серйозна підготовка поверхні – установка жорсткої рівної основи і гідроізоляційного шару (зазвичай робляться з гіпсокартону і полімерів) по верх плівки.
У підсумку витрати матеріалів і часу виходять більшими, ніж при використанні кабелів або готових термоматів. Тому плівка навряд чи буде добрим вибором як краща електрична тепла підлога під плитку. Скоріше навпаки, від використання даного теплої підлоги під плитку слід відмовитися. Також до недоліків плівок відноситься відсутність заземлення – тому їх укладання в приміщеннях, де хоча б теоретично може бути висока вологість забороняється.