Опалення та водопостачання Неприємний запах з каналізації — досить часте явище в наших будинках і квартирах. Тому важливо знати, що існує легкий спосіб поліпшити її роботу, не вдаючись до капітального ремонту.
Зміст:
Що таке каналізаційний вакуумний клапан?
Вакуумний клапан для каналізації (або як ще його називають повітряний клапан, аератор, вентиляційний канал, фановий клапан) дозволяє удосконалити систему, а в деяких випадках навіть відмовитися від встановлення фанового вентиляційного стояка.
У нашому матеріалі ми розповімо про пристрій і призначення аератора, а також про те, як самостійно провести його установку в систему каналізації.
Ознаки неполадок в роботі каналізації
Порушення в роботі каналізації можна виявити за характерним ознаками.
- наявність сторонніх звуків;
- поширення неприємних запахів.
У будинках з давно встановленою каналізаційною мережею необхідно в першу чергу перевірити на наявність пошкоджень всі елементи мережі. Відхилення в роботі нової системи можуть свідчити про неправильну її установку. Якщо при огляді вдалося виключити такі причини можливих пошкоджень, як
тріщини в трубопроводах, засмічення в стічних трубах або вентиляційних каналах, неправильний ухил труб, то причиною проблем, швидше за все, є недостатній приплив повітря. В такому випадку усунути
неполадки в системі допоможе установка каналізаційного вакуумного клапана.
Принцип роботи та призначення вакуумного клапана
В години максимального водовідведення і під час зливу великої кількості води в каналізаційній системі може створюватися повітряне розрідження і вода з гідрозатворів сифонів висмоктується, а запахи, шкідливі гази і пара потрапляють в приміщення.
Вакуумний клапан встановлюють для компенсації тиску в системі каналізації. Він запобігає висмоктуванню води та проникненню запаху з сифонів.
Схема гідрозатвора
Вода, змивається в каналізацію, захоплює за собою великий об’єм повітря. Якщо вентиляція в системі недостатня, це призводить до витягування води з гідрозатвора.
Відбувається це наступним чином. Вакуумний клапан починає працювати під час падіння тиску в каналізаційній мережі. У момент зливу великого об’єму стічної рідини (наприклад, при використанні унітазу або декількох сантехнічних приладів) відбувається розрідження тиску в системі і мембрана клапана автоматично відкривається, пропускаючи повітря всередину трубопроводу до того моменту, поки тиск не вирівняється. Включення вакуумних клапанів в каналізаційну систему дозволяє найбільш простим і доступним за ціною способом нормалізувати тиск у замкнутій мережі.
Використання вакуумного клапана надає можливість значно скоротити протяжність каналізаційного трубопроводу за рахунок відмови від вентиляційних стояків.
У запропонованому споживачу асортименті вакуумних клапанів є прилади для розрідження тиску в системі в цілому і пристосування для облаштування окремої одиниці сантехнічного обладнання. До труб каналізації клапан приєднується через стандартні фітинги або за допомогою установки в розтрубне з’єднання з гумовим ущільнюючим кільцем. Вакуумні клапани, що застосовуються для заміни вентиляційних стояків,
влаштовані так, щоб проникнення негативних запахів у приміщення було повністю виключено, але постачання свіжого повітря в замкнуту систему було можливо. 
Вакуумні клапани місцевої дії, встановлюють поруч з сантехнічними приладами. Вони захищають гідрозатвор від висмоктування води в каналізацію. Встановлений поруч з сифоном вакуумний клапан виключає спорожнення сифона під час користування мийкою, умивальником.
Якщо каналізація не використовується, то клапан залишається закритим і перешкоджає проникненню в приміщення парів і газів.
Основні області застосування фанових клапанів:
- Невентильовані каналізаційні мережі. У системах, в яких немає
можливості приєднати до трубопроводу витяжну частину допускається
використання повітряного клапана. Застосовується пристрій для
аерації унітазів, раковин, де витрата великої кількості стоків може
призвести до створення дисбалансу тиску і витягування води в
гідрозатвора. - Довгі горизонтальні каналізаційні мережі з великою кількістю
сантехнічних точок і великою ймовірністю залпового зливу стоків.
Наприклад, в громадських туалетах. У таких місцях, для недопущення
зриву гідрозатвори, через кожні три сантехнічні точки встановлюють
аератор. - Системи, в яких сантехніка розташована далеко від стояка, а ухил каналізаційної труби перевищує показник висоти гідравлічного затвора.
Вакуумний клапан (аератор) дозволяє заощадити матеріали та кошти при спорудженні інженерних мереж в малоповерхових будинках, відмовившись від встановлення вентиляційної труби. У багатоповерхових будівлях він може застосовуватися лише як додаткове обладнання, що використовується для оптимізації роботи каналізації.
Вентиляційний клапан влаштований так, що він впускає повітря, коли це необхідно, не випускаючи при цьому гази і запахи з каналізації.
За і проти використання вентиляційного каналізаційного клапана
Щоб гази, пари і запахи з системи трубопроводу не потрапляли в будинок, передбачають вентиляцію, яка буде сприяти їх виведення з системи.
Принцип вентилювання грунтується на притоці повітря з вентиляційної труби септика, проходження повітряних потоків через зовнішні і внутрішні каналізаційні мережі і вихід їх через вентиляційний канал, виведений на дах.
Так, повітря, проходячи через септик і систему каналізації, захоплює за собою всі запахи, виходить разом з ними через вентиляційний стояк в покрівлі і потім розсіюється. У разі відсутності вентиляційної системи неприємний запах і летючі речовини з септика і труб можуть потрапляти в приміщення через зірвані гідравлічні затвори.
Наявність в будівлі вентиляційної системи гарантує відсутність проникнення в приміщення запахів навіть при зриві або пересиханні сифонів. Але іноді облаштування фанів каналу неможливо або викликає великі труднощі. Це може відбуватися через особливості покрівельного матеріалу, через експлуатованої покрівлі, неможливості розташування виходу витяжної стояка далеко від балконів, вікон, вентиляційних систем. В такому випадку витяжну частину виводять на горище, а на його верхівці монтують аератор.
Вихід фанів стояка виводять найчастіше на дах. Якщо вентиляція виводиться в стіну, то відстань від неї до вікон і балконів повинна бути не менше 4 метрів. При плануванні враховують також
напрямок вітру, щоб гази з каналізації розсіювалися і не потрапляли через відкриті вікна і вентиляційні пристрої в приміщення.
Вакуумний клапан не може стати повноцінною заміною вентиляційним стояках.
Його застосування можуть виправдати такі переваги:
- Легка і швидка установка;
- Економія коштів;
- Неможливість установки фанів стояка;
- Мінімізація втрат тепла через вентиляційні стояки;
- Поліпшення роботи каналізаційної мережі та велика свобода при її
плануванні.
Простіше кажучи, вентиляційний клапан вирішує тільки одну задачу – запобігає зрив фанів клапана, тоді як фановий стояк вирівнює тиск в мережі, а також вентилює септик і систему внутрішньої каналізації.
У багатоповерхових будинках вентиляційний стояк не рекомендується замінювати вентиляційним клапаном, так як останній не зможе забезпечити доступ повітря в необхідних обсягах. Тут аератор можна встановлювати в якості додаткового обладнання для поліпшення роботи каналізації.
При влаштуванні невентильованої системи або заміні вентиляційного стояка на аератор необхідно правильно розрахувати пропускну здатність мережі, щоб виключити можливий зрив сифонів або виходу з ладу фанових клапанів.
Слід враховувати також, що в разі, якщо в будинку не проживають цілий рік, може статися, що гідравлічні затвори не будуть заповнені водою (висохнуть) і повітря з каналізації буде надходити в
приміщення, що не трапиться при влаштуванні вентильованого стояка.
При виборі клапана звертають увагу на наступні характеристики:
- Для відкритого або закритого монтажу;
- Необхідний діаметр приєднувального виходу;
- Зі звичайною або подвійною теплоізоляційною стінкою стояка;
- Який використовується механізм замикання – мембранний або штоковий;
- Для вертикального або горизонтального (з Т-образним з’єднанням) підключення.
До вакуумних клапанів для каналізації висуваються жорсткі вимоги, кожен з них випробовується на герметичність і надійність – під час експлуатації вони можуть без втрати робочих якостей витримати більше 800 тис. циклів спрацьовування.
Конструкція і умови експлуатації клапана
Корпус фанів клапана для облаштування каналізації виготовляється з пропілену. Внутрішній механізм може бути оснащений гумовою мембраною або штоком, які пропускають повітря всередину системи, не випускаючи його назад в приміщення. Штоковий клапан вважається більш надійним, тому що його робоча частина зношується повільніше. Пристрій вакуумного клапана простий. Це забезпечує його надійну
роботу, розраховану на сотні тисяч циклів відкривання і закривання.
Загальні правила установки
Перед монтажем в першу чергу необхідно перевірити клапан на герметичність. Найпростіший спосіб це зробити – наповнити його водою з тієї сторони, з якої повітря не повинен надходити всередину корпусу і
перевірити цю частину на відсутності протікання.
Аератор встановлюється виключно у вертикальному положенні. При горизонтальному розміщенні або установці під нахилом виробник не гарантує його правильної роботи. Щоб домогтися потрібного розташування при монтажі клапана можна використовувати трійники і коліна, які допоможуть встановити його вертикально.
Хоч пристрій і не вимагає регулярного технічного огляду, все ж потрібно забезпечити до нього доступ для проведення очистки в разі необхідності.
Розміщення аератора на горизонтальних ділянках трубопроводу. Для правильного розміщення клапана вибирають вертикально спрямовану трубу, або встановлюють його на горизонтальній ділянці за допомогою
різних перехідників. Існують також моделі з сполуками, розрахованими на установку на горизонтальних ділянках трубопроводу.
При монтажі необхідно забезпечити вільне надходження повітря до аератора, так як вода при зливі здатна захоплювати за собою повітря, обсяг якого в 25 разів перевищує кількість самої стічної рідини.
Особливо важливо враховувати цю особливість при прихованому монтажі аератора для каналізаційної системи.
Підключають фановий клапан, видаляючи його від точки зливу по горизонталі або відводячи вгору над стояком. Для різних варіантів підключення використовують трійники, повороти, перехідники, редукційні вставки.
Встановлюється вище рівня приєднання самої крайньої точки зливу (в найбільш віддаленому від стояка місці). Щоб виключити можливість попадання на ущільнювальну мембрану – основний робочий елемент – бризок
і бруду, аератор встановлюють вище 300 мм від місця з’єднання зі стояком.
Проводячи монтаж аераційного клапана, дотримуються певних правил. Повністю замінити фановий стояк він може лише в разі невеликої витрати води. Пристрій монтують в місцях, доступних для надходження повітря. це може бути горище, технічний поверх або санвузол у верхньому поверсі будинку. Всі приміщення повинні провітрюватися або бути обладнані витяжками.
Діапазон робочих температур різних моделей пристроїв може коливатися від -50 ° C до +95 ° C. При монтажі аератора в неопалювальній частини будинку каналізаційний стояк (трубу) утеплюють. Корпус клапана можна не захищати від негативних температур, так як між його кришкою і корпусом є повітряна порожнина, яка може служити в якості утеплювача.
Покрокова інструкція по монтажу
Більшість повітряних клапанів випускаються виробниками для з’єднання з трубами DN110. У разі якщо приєднувальний розмір пристрою не відповідає розміру труби, застосовують спеціальний перехідник. Для труб DN50 або DN75 використовують аератори з відповідним діаметром приєднувального виходу або укомплектовані редукційною вставкою.
Необхідно пам’ятати, що клапан, призначений для труб діаметром менше, ніж 110 мм, може встановлюватися максимум для двох сантехнічних точок.
На ділянках переходу від каналізаційної труби більшого діаметру до клапану з меншим діаметром використовують вкладиші-зменшувачі, різні перехідники. для установки аератора на чавунну трубу. існують також спеціальні перехідники, що забезпечують надійний стик пластика з металом.
Спочатку роботи визначають місце монтажу клапана з урахуванням правил монтажу
і його доступності для подальшого обслуговування.
Далі виконують такі дії:
- Відключають водопостачання в будинку.
- Якщо монтаж проводиться на раніше встановленому трубопроводі, то проводять врізку і встановлюють спеціальний перехідник.
Більшість моделей аераторів має розтрубний тип приєднання.
Збірка таких з’єднань здійснюється в наступній послідовності:
- Зовнішню поверхню гладкою деталі і поверхню всередині розтруба очищають від пилу.
- Протирають кільце ущільнювача від можливих забруднень і вкладають його в жолоб розтруба.
- Поверхні, які стикаються під час з’єднання, змащують для зменшення тертя. Для цього застосовують герметик, виготовлений на силіконовій основі або мильний розчин, гліцерин.
- Заводять гладкий кінець клапана в розтруб до мітки. якість з’єднання перевіряють, провертаючи деталі щодо друг друга, з подальшим поверненням в початкове положення.
При необхідності ділянку з приєднаним вакуумним клапаном закріплюють хомутом. Після закінчення робіт необхідно перевірити стики на герметичність.
Для прихованого монтажу використовують спеціальні моделі вакуумних клапанів. Якщо стояк захований в штробу або захисний короб, то необхідно прийняти заходи, щоб забезпечити надходження повітря в фановий каналізаційний клапан. Для цього, за розміром сітки аератора, роблять вентиляційний отвір.
Корпус аератора заглиблюють в стіну, кріпильний елемент підганяють таким чином, щоб його зовнішній край був врівень зі стіновий поверхнею. Видимим елементом залишається тільки декоративна решітка, яка може
кріпитися за допомогою саморізів або вставлятися вручну. з естетичних міркувань вона випускається в найпопулярніших колірних варіантах – білому, сірому, чорному і хромованому.
Деякі моделі клапанів можуть використовуватися як отвори для прочищення каналізаційних стоків. Для цього знімають декоративну кришку, виймають внутрішній механізм фанів клапана і всередину заводять трос.
Висновок
Установка повітряного вакуумного фанового клапана, безумовно, може значно поліпшити роботу каналізаційної мережі і зняти проблеми неприємних запахів. Але не слід розглядати його установку як панацею від усіх можливих неприємностей, пов’язаних з поганою роботою зливної системи.