Варіанти дров’яного опалення теплиць

Обігрівальне обладнання, що працює на дровах і підходить для використання в теплицях, може бути кількох типів.

Центральна дров’яна піч

Найпростіший варіант – звичайна піч димоходом, що виходить через дах, який можна зробити своїми руками з цегли або зварити з металу. Тепло походить як від стін печі, так і від димаря.

Цей тип обігріву має такі недоліки:

• Тепло сконцентровано в одному місці та в міру віддалення від джерела температура значно знижується;
• Поблизу джерела тепла дуже висока температура, згубна для рослин. Далі знаходиться зона з оптимальною температурою, але вона дуже невелика, а по периметру теплиці повітря залишається холодним. Цей недолік можна компенсувати, забезпечивши піч вентиляторами, що розганяють тепле повітря;
• При цьому способі опалення сильно знижується вологість повітря, особливо у зимовий період. Що призводить до швидкого пересихання ґрунту та в’янення рослин. Щоб підвищити вологість, у теплиці потрібно тримати більшу відкриту ємність із водою.

Потрібно зберігати добрий запас дров у теплиці, які займають багато місця та є джерелом шкідливих комах. Якщо ж вносити дрова безпосередньо перед черговою закладкою, при кожному вході та виході через відкриті двері витікатиме тепло.

Фактично, це найшвидший і найпростіший спосіб влаштування опалення в теплиці.

Піч з горизонтальним димарем, прокладеним уздовж теплиці

Як правило, димар прокладають вище людського зросту, щоб уникнути опіків або вздовж стін. У цьому випадку тепло розподіляється більш рівномірно та ефективно, але підвищується ризик виникнення пожежі, оскільки в димарі накопичується креозот і сажа.
Інструкція з пожежної безпеки вимагає регулярно прочищати її, що важко робити при горизонтальному положенні.

Зменшити пожежонебезпеку та підвищити ефективність тепличного опалення можна, розмістивши саму піч у глибокому приямку та пустивши димар під шаром ґрунту. Це дозволить гріти не лише повітря, а й ґрунт.

Хоча конструктивно така піч відрізняється від попередньої тільки димарем, її ефективність в рази вища.

Дров’яна піч із водяним опаленням

Щоб уникнути перерахованих вище недоліків та підвищити коефіцієнт корисної дії твердого палива, опалення для теплиці роблять водяним. Саму піч з водяним контуром встановлюють зовні або в тамбурі укриття, а до неї приєднують замкнутий контур труб, якими циркулює нагріта вода. Труби монтують по периметру теплиці, що дозволяє рівномірно розподіляти тепло по всій площі та відсікати холодне повітря, що йде від стін.

Досить часто труби або шланги прокладають і в монолітній бетонній підлозі теплиці або закопують у ґрунт під грядками (див. Грядки в теплиці: як розташувати та облаштувати, щоб отримати хороший урожай), так як для рослин важливіша комфортна температура ґрунту, а не повітря.

Переваг цього варіанта досить багато. В тому числі:

• Відсутність необхідності часто відкривати двері в укриття в холодну пору року, щоб внести або підкинути дрова;
• Комахи та збудники хвороб не вносяться до теплиці разом з дровами;
• Рівномірне поширення тепла від гарячих труб;
• Більше тривале збереження тепла при непрацюючій печі;
• Відсутність чадних газів у закритому приміщенні.

Основним же недоліком є ​​висока ціна такої системи, що включає витрати на матеріали і монтаж, а також складність і тривалість її пристрою.

Висновок

І наостанок, оптимальним варіантом для обігріву теплиці дровами буде система водяного опалення. Такий спосіб опалення є основним для присадибних теплиць великої площі або якщо це є вашим бізнесом.
Невеликі теплиці можна опалювати дровами за допомогою побудованої всередині печі з цегли або металу. Просунутим варіантом є піч з горизонтальною ділянкою димоходу.